Неділя, 19.11.2017, 13:12
Вітаю Вас Гість | RSS



РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОН

ВІЗИТІВКА

Край склоробів,

каменярів, лісівників.

хліборобів та народних талантів.

Рокитнівщина - квітучий край Полісся, щедрий природою і людьми, які дбайливо бережуть минувшину та дбають про майбутнє. Це край, що росте й розвивається в тісній співпраці сусідів, зміцнюючи державну незалежність на засадах взаємоповаги, гуманізму та любові.

     Рокитнівський район було створено в січні 1940 року. Культурно-адміністративним центром району є селище міського типу Рокитне. Кількість населення - 53,0 тис. чол., з них: 9,2 тис. чол. - міського, 43,8 тис. чол. - сільського. Рокитнівський район найбільший за площею район Рівненщини, розташований на північному сході області, у найбільш заболоченій її частині. На півночі району проходить міждержавний кордон з Республікою Білорусь, а на сході Рокитнівський район межує з Олевським районом Житомирської області, на півдні та південному заході - з Березнівським, на заході - з Сарненським та Дубровицьким районами Рівненської області. На території району розміщено 39 населених пунктів. З них: селищ міського типу - 2, сільських населених пунктів - 37.

     Рокитнівський район має значний природно-ресурсний потенціал, представлений насамперед багатими лісовими угіддями, що займають 65,6 % його території. У районі знаходяться 32 природно-заповідних об'єкти, загальна площа яких становить 25 відс. заповідного фонду області.

     В широкому спектрі наявні сировинні ресурси піску, торфу, гранітів, гранодіоритів, діоритів, каолінів, габро. Промисловість району базується на склоробній, каменедобувній, деревообробній галузях.

     Освітню мережу району формують 42 загальноосвітні школи, Рокитнівське медичне училище та професійний ліцей, в яких навчається близько 10900 учнів.

     Медичне обслуговування населення здійснюється центральною районною лікарнею, в складі якої функціонує 270 стаціонарних ліжок, З дільничних лікарні, 4 лікарські амбулаторії, із них - 3 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 33 фельдшерсько-акушерських пункти та З фельдшерські здоровпункти.

     На території району діє 39 клубних закладів, 36 бібліотек, Рокитнівська районна дитяча музична школа та її філія в смт Томашгород. Вісім самодіяльних колективів носять почесне звання «народний аматорський».

     На території району зареєстровано 73 релігійні громади.

     Глиннівська сільська рада, Старе Село та село Рокитне - рекордсмени по народжуваності.

     Для кожної людини дорога у великий світ починається від отчого порога, який ми звемо домівкою, рідним краєм, своєю малою батьківщиною. Адже рідний край – це не тільки місце, де ти народився і виріс, а й місце де промайнуло твоє дитинство, де ти пізнав перше кохання і перше розчарування.

    Для кожної людини рідний край – це стежка, по якій вона пішла у світ, це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають нас наші рідні.

     Зачаровують в Рокитнівщині, прекрасні сільські краєвиди, хатки в білопінному  буянні садків, різноголосий спів пташок. Але мабуть найбільше враження справляють мудрі, роботящі, веселі люди. Їх уміння працювати можна було б назвати творчістю у найвищому розумінні цього слова. У будь яку пору року над селами линули пісні, що стверджували невмирущість народного духу.

     Споконвіку існувала започаткована ще нашими предками традиція оберігати свій край і пам’ятати його звичаї та обряди. Але на жаль, вони були забуті. І зараз, коли відроджується наша країна, відроджуються і  звичаї і традиції українського народу, бо саме вони є цілющим  джерелом духовності, національної свідомості.

     У кожного народу, у кожної нації є своя історія, своя національна свідомість, своя культурна спадщина. Саме завдяки цьому жодна нація у всьому світі не схожа на іншу. Але для того, щоб мати своє обличчя, зберегти національну гідність, необхідно пам’ятати власну історію, зберігати ті пам’ятки культури, архітектури, мистецтва, що нагадують про неї. Адже наші пращури творили історію нашої країни, народу саме такою, якою вона є.

      Кожна нація з турботою думає про день прийдешній, коли нові покоління житимуть на її землі, тому й дбає про історичну спадщину. Це той Пантеон Безсмертя, що створювався віками тяжкою працею і закріплювався кров’ю, бо кров синів і дочок України не змивається, не щезає безслідно.

     Необхідно пам’ятати, що народ, який не знає своєї історії, приречений повторювати трагічні помилки минулого знову і знову.

     Мабуть, кожна людина вважає, що її місто чи село, де вона народилася і живе – найкращий куточок землі.

     Та це і зрозуміло, бо це місце – єдине, неповторне: воно викохало тебе на своїх долонях, збагатило своєю красою, подарувало друзів. Ти його часточка і надія.

К. Несенчук.

Вхід на сайт
Пошук
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 452
Корисні посилання







Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0