Туристичний маршрут "Рокитне-Глинне-Більськ"

Шановні гості Рокитнівщини!

Пропонуємо Вашій увазі туристичний маршрут Рокитне–Більськ - Глинне відвідавши який ви зможете побачити красиву, неповторну природу нашого краю. Де стоять віковічні ліси, з білокорими берізками шепочуться широколисті дуби і клени. На які лишень дива, таємниці, неповторні куточки можна потрапити у правічних поліських лісах.

Подорожуючи цим маршрутом ви матимете змогу відпочити на Більському озері, відвідати урочище «Юзефінська дача», що знаходиться на території Глиннівськоі сільської ради за чотири кілометри на північ від с.Глинне що розташована у 14 кварталі, Глиннівського лісництва, Рокитнівського держлісгоспу.

Територія ботанічної пам’ятки природи – Юзефінської дачі – дуже мальовнича. Тут Ви зможете побачити: Дуб-патріарх – дерево унікальне поєднання природного скарбу та історичної спадщини… Найстаріше дерево Полісся – Юзефінський дуб віком 1000 років, занесено у Книгу рекордів України, відомий також як Дуб князя Ігоря або Ігорів дуб; відвідати православний жіночий монастир Іверської ікони Божої Матері УПЦ Московського патріархату; погуляти територією колишньої садиби пана Юзефа, де збереглося чимало старих дерев; відпочити біля невеличкого озерця усе дно якого викладене дубовими колодами; почути розповідь про древлянські кургани в урочищі Юзефін; побачити на власні очі чорні берези та козацькі хрести, які знаходяться на території села.

Першим маршрутом нашої подорожі є село Більськ окрасою села, та й усієї округи, є велике мальовниче Більське озеро. Додають чарів цій гарній водоймі й казкові легенди, якими вона оповита. Трохи стишивши голос-щоб не наполохати диво, місцеві люди переповідають їх, здається, споконвіків.

Одна з цих незвичайних легенд мовить про таке. Буцімто на тому місці, де тепер озеро, було у сиву давнину невелике поселення. Люди з того села вели спокійний осілий спосіб життя, користуючись дарами лісу, обробляючи землю. Та сталося так, що за повсякденними клопотами, турботами про те, щоб був хліб на столі, забули вони про духовне, перестали цінувати такі відвічні цінності як любов, доброта, справедливість.

Одного разу прийшов до цього села старець і попросився на нічліг, але черстві серцем господарі зачинили перед немічним старим чоловіком двері. Змилосердилася над ним лише бідна вдова: впустила до хати, нагодувала, чим мала. А вранці дідок сказав жінці, щоб вона забирала дитину і йшла якомога далі від цього місця. І в жодному випадку не озирайся, які б крики та плач не чула, не зважай на них, - наказав старець, а потому пішов на майдан біля церкви, встромив свій ціпок у землю і зник.

Діти, котрі бігали поруч, запримітивши нову річ, схотіли, звичайно ж, роздивитися її і висмикнули палицю із землі. Щойно вони це зробили, як із того місця вирвався небувалої сили струмінь води. Зрозумівши, що коїться лихо, люди намагалися якось зарадити цьому. Та марно. Вода прибувала і прибувала... Люди бігали, безпорадно плачучи і волаючи про допомогу, розпачливі зойки розносилися далеко за селом. Почувши їх, добросердна вдова забула про наказ старця й озирнулася. Тієї ж миті жінка та її дитина перетворилися на камінь... На місці ж села утворилося озеро. А той камінь із легенди, кажуть більчани, й тепер можна побачити у болоті неподалік нього. Мешканці села так і називають те урочище – „Камінь”.

Незвичайні історії більчани розповідають не лише про озеро, біля якого розташоване їхнє село, а й про різноманітні урочища навколо цієї водойми. Легендами оповита там ледь не кожна місцина. Багато з них, як і ті, про які вже йшлося, навіюють смуток. Згадуючи, приміром, урочище „Синя трава”, яке нині являє собою болітце між двома пагорбами, а колись було невеликим ставом, більчани розповідають, що у війну фашисти згубили там молоду дівчину і парубка. Кажуть, що вода довго не хотіла забирати молодих життів, і юна пара, не потопаючи, кружляла на її поверхні, немов на землі. Коли ж ставок врешті поглинув їх, посеред нього з’явилося дві великі купини з незвичайною синьою травою... Росте вона там, за словами більчан, і нині.

Що є правдою у цих легендах, а що вигадкою, важко сказати. Впевнено можна стверджувати лише те, що кожна з них містить у собі глибоку мораль, вчить добру, людяності, справедливості, застерігає від бездуховності. Слухаючи від мам, бабусь ті казки-легенди, діти змалку вбирають у себе повагу до тих споконвічних людських цінностей.

Ми впевнені, що така краса не може лишити байдужим жодного туриста, тож для любителів тихого, спокійного відпочинку в оточенні лісів, де повітря насичене цілющим свіжим запахом, де можна почути неповторний спів птахів, для любителів власноруч назбирати різноманітні дари природи (білі гриби, лисички, чорниці, брушниці, ожину і т.д.) які просто радують своїм багатством та різноманіттям на території села розміщена агросадиба «Фещуни» Борисовець Олени Петрівни, гарна садиба, доброзичлива та привітна господиня чекає на своїх гостей у с. Більськ, порадує вас смачними домашніми стравами, смачненьким медом, прогулянками на природі, відпочинком на Більському озері, верхові прогулянки на конях.

Для ваших послуг:

- 2 двохмісні кімнати зі зручностями.

Наступним маршрутом є поїздка до села Глинне на території якого розміщені різноманітні історичні та сучасні об’єкти про які знають не тільки на території України, а й по за її межами.

Природним скарбом, історичною спадщиною та гордістю нашого району є Дуб-патріарх.

Сама ж територія ботанічної пам’ятки природи — Юзефінської дачі, де росте цей велетень, дуже мальовнича. Залишки старої садиби поєднуються з величезним масивом столітніх дубів. Трапляються тут і веймутові сосни, батьківщина яких — Північна Америка, височенні столітні ялини, ліщина... Урочище й дотепер збереглося, як чарівний острів серед розлогих загоринських боліт.

Обшматований вітрами століть, загартований дощами, буревіями, злими блискавицями, стоїть Дуб-патріарх посеред лісу кремезним старцем. Саме після однієї такої блискавки, яка вдарила у дуб-велет 28 червня 1997 року і зрізала най товщу гілку, розкроївши кору дерева аж до землі, вчені визначили вік шанованого дуба. Могутній стовбур дерева ближче до землі настільки широкий, що його не можуть обхопити водночас навіть шестеро дорослих людей. Якщо бути точним, то обхват стовбура найстарішого дуба – понад 8 метрів, діаметр на висоті 1,3м – 2,9 метрів . У висоту дерево сягає 20 метрів. Якби не зелена крона в високості, могло б здатися, що то стрімка скеля. Але ж ні… Камінь холодний. Дуб же, увібравши в себе силу землі, віддає долоням тепло.

За місцевими переказами, Юзефінський дуб є свідком походів київського князя Ігоря 945 року, а тому має відповідне прізвисько «Дуб князя Ігоря». У ХХ столітті природознавці підтвердили цю легенду, визначивши за фітограмою вік Юзефінського дуба – 1000 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України. Крім того, дуб-патріарх занесений у Книгу рекордів України.

Найстаріше дерево Полісся, стало другим у номінації «Історичне дерево України» всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України».

Люди кажуть, вам важко – обніміть дуба. Не вірите? А ви перевірте. Це одне з енергетично найсильніших дерев. Чим старіший, тим більше лікує. Дуб є своєрідним деревом-провідником, що з’єднує людину зі світом і космосом. Тому якщо особистість налагодить із цим деревом контакт, то воно подарує їй такі сили, які продовжать не тільки життя, але й матимуть сприятливий вплив на долю і дітей, і онуків, аж до п’ятого покоління. Щоб одержувати від дуба частку його сили, потрібно частіше прогулюватися в дубових гаях, по можливості користуватися предметами з дуба в домашньому побуті. Ніколи не ламати, не рубати дуб просто так, для розваги. Запам’ятайте, що він любить людей честолюбних й енергійних і терпіти не може тих, хто постійно скиглить.

Також у с. Глинне існує повір’я, що дуб допомагає у народжуваності дітей. Тому, одружуючись молоді в день свого весілля обов’язково повинні обійняти дуба. Може через це село Глинне займає перше місце у Європі по народжуваності дітей.

Саме на цій історичній місцевості, відзначеній особливою благодаттю виник задум побудувати святу обитель православний жіночий монастир Іверської ікони Божої Матері УПЦ Московського патріархату. На території монастиря розташовані: Свято-Іверська церква, два житлові будинки, в яких живуть сестри, трапезна, підсобні прибудови саме від відвідин монастиря можна отримати потужний позитивний заряд енергії.

Завітавши сюди Ви також зможете прогулятися територією колишньої садиби пана Юзефа, де збереглося чимало старих дерев. Місцеві люди кажуть, що саме від його ймення походить і назва урочища – Юзефінське, Юзефін або Юзефінська дача. Нині ж, хоча відтоді спливло, напевно, й небагато часу, від будівель, які звів посеред лісу згаданий пан, не лишилося й сліду. Єдиним свідченням, що там була та «дача», є лише невеличкий став, усе дно якого викладене дубовими колодами. Певно, якась панянка, купаючись, не хотіла бруднити об замулене дно своїх випещених білих ніженьок, тож і облаштували так водойму. Що ж, власне, сталося із будівлями, які були на тому місці, дізнатися не вдалося. Щоправда, черниці монастиря Тверської ікони Божої Матері, що зведений сім років тому в Юзефінському урочищі, розповідають, буцімто до їхньої обителі приїжджав помолитися одного разу з Рівного якийсь літній чоловік і мав при собі старі світлини, на яких зображено гурт польських панів на фоні Юзефінськрї дачі. Втім якихось відомостей, хто він і звідки, монахи не мають.

Ще одна із пам’яток даної території є Древньослав'янські кургани могильники в урочищі Юзефін. Глинівські кургани могильники ХІ – ХІІІ століття – общинне кладовище часів Київської Русі. Знаходиться за 6 кілометрів на північ від села Глинне в урочищі Юзефін за 600 метрів на схід від жіночого монастиря Тверської ікони Божої Матері. Займає площу 120 на 50 метрів, витягнутий зі сходу на захід. Всього 28 курганів. Могильники знаходяться в лісі, на невеличкому піщаному підвищенні, за 5 км на захід від р. Ствиги. Його дослідження було здійснено у 1980 році.

А чи бачили ви чорні берези? Саме надавши перевагу нашому маршруту ви зможете побачити їх на власні очі, сфотографуватись на пам'ять, почути легенди від місцевих жителів, адже такі розкішні красуні-берізки можна побачити не скрізь.

Ще однією історичною пам’яткою села Глинне є кам’яні тесані хрести, які знаходяться на околиці села. Їх поява більше всього пов’язана із козацько-селянськими виступами під проводом Северина Наливайка, адже відомо, що навесні 1595 року повстанці на чолі з Северином Наливайком повели наступ на Луцьк, а потім повели на Могилів, щоб підняти Білоруське і Польське селянство. У записці шляхтича Ф.Є.Влашевського про похід повсталих під проводом Северина Наливайка в Білорусь йдеться про те, що «… звідти ще більш розлючений подався він на Полісся, аж до Петриковичів, так уже свавільно все чинячи і навколо пошлаючи». Коли Польський король знову оголосив «Посполите рушення», то на допомогу був закликаний і Литовський гетьман Радзівіл. Можна припустити, що військо Наливайка рухалось на Білорусь через Глинне і Познань. А так як ті землі належали Радзівілу, не виключено, що саме тут сталася сутичка з поляками.

Довгий час люди знаходили тут залишки козацької зброї, підкови, люльки, речі побуту. Як свідок трагічних подій і залишені височити на пагорбі Козацькі хрести.

Отож, завітавши до нас ви матимете можливість милуватися красою «лісового царя» Дуба-патріарха, адже Юзефінський дуб чи не єдиний на Землі, який пройшов через три тисячоліття. Познайомитись з історією нашої місцевості, почути від місцевих жителів безліч легенд про різноманітні урочища та історичні події, отримати відпочинок душі і тіла, походи за грибами та ягодами, активний відпочинок на озері та в лісі.

Схема державного заказника "Юзефінська дача"