Озеро Тухове Серед лісу, пройти яким улітку неможливо, розкидані невеликі "грудки" — сухі підвищення. Темно-зелена вільха, веселий березняк, лепетлива соснина — як стіна край води. Густе плетиво ожинових кущів обсипане чорно-синіми ягодами — ніби живе кільце навколо озера. Звісно, час, меліоративні роботи дещо змінили обличчя цієї місцевості. Нині уже не назвеш її "тропічною пущею", а все ж вона вражає "необжитими" краєвидами. Відомий гідролог Григорій Швець у своїй книзі "Голубі перлини України"(1969) так написав про Тухове озеро: "Серед луків Полісся осторонь відомих туристських шляхів і значних населених пунктів загубилось це озерце. Його мало знають навіть фахівці - географи чи гідрологи. Чим же воно знамените? Славу озера становить його глибина - найбільша досягає 64 метри. Такої глибини немає в жодному озері на Україні. У довідниках та різних спеціальних нарисах наводяться відомості про озера з великими глибинами. Тільки про озерце Тухове нічого не мовиться. Відомості про озеро Тухове відображені лише в книзі І. Толмачова "Юго-западный край. Восточное Полесье" (Київ, 1897). Автор писав, що Тухля (так тоді називали це озеро) має глибину 30 сажнів, тобто близько 64 метри. В. О. Мартинюк, кандидат географічних наук, доцент Рівненського державного гуманітарного університету запропонував озеро Тухове із прилеглими геокомплексами віднести до заповідного масиву «Сомино» Рівненського природного заповідника. Мартинюк називає версію дослідника І. Толмачова та процитовану П. Тутковським у праці «Побережье реки Львы (Географическое и геологическое описание)» інформацію про глибину Тухового озера 64 метри прикрою помилкою, яка довгий час сприймалися як достовірні дані. У 50-х роках ХХ ст. водойма вивчалася, у контексті інших поліських озер та ставків, експедицією під керівництвом гідрохіміка Г. Коненко. Озеро на цей час було проточним й розміщувалося у русловій частині р. Льви. Пізніше гідрологічний режим водойми був змінений у результаті спрямлення р. Льви в обхід водойми. Озеро стало стічним, що вплинуло на комплекс гідролого-гідрохімічних параметрів водойми. Дослідженнями встановлено, що ключова ділянка «Озеро Тухове» територіально приурочена до Льва-Горинського ландшафту східної частини Волинського Полісся. Згаданий ландшафт має ряд особливостей. Перша з них у тому, що південно-східна його частина знаходиться у межах так званої палеодолини Стир-Словечна. Ця прадолина у плейстоцені являла перигляціальну долину великої річки, якою стікали води льодовика. Друга особливість ландшафту – наявність еолових форм рельєфу, що поширені на терасах річкових долин і межиріч, де розвинуті водно-льодовикові відклади. Еолові форми рельєфу були описані ще П. Тутковським на початку ХХ ст. За своєю формою вони досить різноманітні, з поверхні складені дрібно- і середньозернистими, переважно кварцовими пісками світло- жовтого і світло-сірого кольору. Найбільш характерними формами є дюни, горби, гряди, вали тощо. Наступна особливість, що вирізняє Льва-Горинський ландшафт від інших – висока заболоченість. За характером мінерального живлення тут поширені оліготрофні, евтрофні та мезотрофні болота. Важливе місце у ключовій ділянці посідає оз. Тухове. Площа водойми становить 0,095 км2. Глибина озера максимальна 14,0 м, середня – 4,47 м. Не підтверджена глибина 64 м. Довжина озера 0,45 км, ширина максимальна 0,30 км, середня – 0,21 км. Об’єм водних мас озера 425,0 тис. м3. Близько 40 років тому озеро було проточним й розташовувалося у русловій частині р. Льва. Сьогодні водойма практично ізольована від каналізованого русла р. Льви, що протікає на схід від озера. Джерело: https://www.rokitne.com/index.php/vsi-novyny/kraieznavcha-rokytnivshchyna/366-ozero-tukhove
|
Меню сайту
Пошук
Наше опитування
Корисні посилання
       Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
