КОРЗУН МАРІЯ
Юна поетеса, відома в с. Єльне. Тема поезії Марії різнобічна, вона присвячує свої твори красі рідного краю, милозвучній українській мові та пісні, у своїх рядках висловлює вдячність своїм батькам, вчителям, ну і звичайно, як в такому віці не писати про почуття Кохання. А щоб познайомитись з авторкою ближче, представляємо вашій увазі її твори.
ПИШУ
І знову рідний почерк на папері,
Так легко знов виводжу я слова
У серці в мене радість,
На постелі лежу сама…
Із зошитом в руках. І от починаю вже писати
Думок пориви, ніжні забуття…
Дівчата всі завжди такі мрійливі
А може це ілюзія життя?
Та ти реальність, мрія на яву
Хоча немало довелось мені страждати…
Та серце лиш підказує одне:
«Не зможеш більше так нікого покохати…»
І знаю певно, що стерплю
Хоч як мені прийдеться ще страждати
Тебе одного я люблю,
І буду вік тебе чекати…
* * * *
Вчителька перша
І мила, і добра
Й уважна до мене
Й терпляча завжди
Знаю – що я не завжди
Була чемна
Й слухняна була не завжди
Вибач мені, моя матінко мила,
Вибач мені і прости…
Присвячується першій вчительці
Дудар Ірині Філаретівні, 2003 рік.
* * * *
Українська пісня,
Наче солов’їна
Ніби теє ехо
Лине по долинах
Лине і не може
Їй ніхто завадить,
Ні татари люті,
Ні пани прокляті,
Линуть буде пісня
Ще багато років
Україна зробить
Ще багато кроків.
СОН
Мені приснилась дивна річ,
Якось у ночі перед ранком.
Я бачу сон, що весь з чудес
І ти там є, немов з серпанку.
До мене тихо підійдеш,
Так ніжно знову поцілуєш
І мою руку ти візьмеш
Неначе щось мені чаклуєш.
У тебе крила, ти летиш
В туман, небесного світанку,
І білі крила ти згорнеш,
Неначе лебідь на останку…
Рожеві мрії, дивний сон
Ця ніч мені навіщувала:
І зрозуміла, що любов
Цю нам із неба дарувала…
