с.Глинне

с. Глинне

Рокитнівський район, Рівненська область

Село Глинне – село, центр сільської Ради. Розкинулося на лівому березі річки Ствиги за 42 км від районного центру. Глиннівська сільська рада межує з землями Березівської, Блажівської, Камянської сільських рад та з республікою Білорусь.

Походження назви села і досі не з’ясовано до кінця. Найвірогідніша з версій – великі поклади глини, іншою версією є те, що засновником села був князь Глинський (Глинкін). Перша письмова згадка про село належить до 1499 року.

Упродовж ХІV – XVІ століть землі опинилися під владою Литовської, а після об’єднання Литви з Польщею (1569 р.) і Польської держав. Село Глинне, як і прилеглі села Березово і Блажове, належало поміщику князю Леву Людвигову Радзивілу.

Населення брало участь у визвольній війні 1648-1654 рр. під проводом Б. Хмельницького.

В ХVІІІ – ХІХ століттях Глинне – торгове містечко. За переказами, на правому березі Ствиги був збудований невеликий князівський замок. До цього часу замок не зберігся, а є лише кам’яний горб, на якому він стояв. Частина вулиць Глинного була забрукована. Під час глибокої оранки траплялися ділянки, суцільно вимощені каменем. Про розвиток торгівлі свідчать монети різного карбування, різні речі, які не вироблялися в селі, а були завезені здалека.

Після третього поділу Польщі (1795 р.) територія краю відійшла до Російської імперії.

За умовами Ризького мирного договору 1921 року Глинне відійшло до Польщі. Офіційна назва – село Глинне Березівської гміни Столінської волості Мінської губернії.

17 вересня 1939 року Червона Армія вступила на територію Західної України і Західної Білорусії, що перебували під владою Польщі. Село Глинне ввійшло до складу Радянської України.

Мирна праця села була перервана 22 червня 1941 року нападом фашистської Німеччини на Радянський Союз. Більшість чоловіків були призвані до лав Червоної Армії. Через Глинне проходило партизанське з’єднання Сидора Ковпака у свій знаменитий Карпатський рейд. Було організовано загін самооборони, який брав участь у бойових операціях разом з партизанами. В лавах Червоної Армії боронили Батьківщину 98 односельців. За бойові заслуги 48 з них нагороджені орденами і медалями СРСР. З фронтів Великої Вітчизняної війни не повернулися (загинули і пропали безвісти) 87 наших земляків.

Відбудова народного господарства проходила у складних умовах. У 1947 році у селі організували колгосп імені Шверника. Радянська влада активно закріплювалася на місцях. Вже у 1952 році у селі була створена первинна парторганізація (перший секретар – товариш Єлісєєв), а у 1953 році – комсомольська організація (секретар Кибукевич Іван Максимович).

У 1970 році в село прийшли електрика і радіо. Діяли 8-річна школа (побудована у 1953 році, а в 1971 році реорганізована в десятирічну), ФАП, родильний будинок, клуб, бібліотека, сільпо, в підпорядкуванні якого знаходились магазини – продовольчий, промисловий, залізноскоб’яний, книжковий, їдальня, пекарня, ковбасний цех, цех безалкогольних напоїв, майстерня із пошиття одягу.

Неподалік села, у лісовому урочищі Юзефін, з 1997 р. діє жіночий монастир Іверської Ікони Божої Матері й росте Юзефінський Дуб. Юзефінський дуб – ботанічна пам'ятка природи. Тут знаходиться державний парк – пам’ятка садового паркового мистецтва «Юзефінська дача». Це унікальна ділянка лісу, де проростають рідкісні вікові дерева. Група дубів має вік до 500 років , а серед них один дуб – 1350 років. Це найстаріший дуб в Україні. Тут також зростають могутні сосни Веймутова, віковічні ялини.

Глиннівський курганний могильник ХІ – ХІІІ століття – общинне кладовище часів Київської Русі. Знаходяться за 6 кілометрів на північ від села Глинне в мальовничому урочищі Юзефін за 600 метрів на схід від жіночого монастиря Іверської ікони Божої Матері. Займає площу 120 на 50 метрів, витягнутий зі сходу на захід. Всього 28 курганів. Могильник знаходиться в лісі, на невеличкому піщаному підвищенні, за 5 км на захід від р. Ствиги. Його дослідження було здійснено в 1980 році.

На 1 січня 2014 року в селі нараховується 650 дворів, проживає 3215 чоловік. Серед промислових об’єктів та організацій, які знаходяться в межах населеного пункту, слід виокремити Глиннівське лісництво ДП «Рокитнівський лісгосп», Березівське ССТ, магазини різної форм власності, кафе, хлібопекарня, млин, відділення зв’язку, цехи первинної обробки деревини, Глиннівська дільниця Рокитнівського РЕМ ЗАТ «ЕЙ –І – ЕС Рівнеенерго», відділення ВАТ «Укртелеком», відділення фірми побутових послуг «Полісся», будинок культури, ФАП, публічно-шкільна бібліотека, загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, православна церква Різдва Пресвятої Богородиці та церква християн віри євангельської (ХВЄ).

***

- Історія міст і сіл Української РСР : в 26. Т. Ровенская область. – К. : гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1973. – С. 539.

- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини : наук.–пізнав.посіб. / В. Н. Коханевич. – Рокитне, 2005. – С. 44.

- Кардаш А. Обитель віри та духовності / А. Кардаш // Сарненські новини. – 2009. – № 10 (5 лют.). – C. 1, 4.

- Скаковець І. Екскурсія в минуле і сучасне Юзефіна/ І. Скаковець // Полісся-інформ. – 2011. – № 15 (22 квіт.). – C. 7.

- Скаковець І. Екскурсія в минуле і сучасне Юзефіна / І. Скаковець // Полісся-інформ. – 2011. – № 16 (29 квіт.). – C. 7.

- Скаковець І. Екскурсія в минуле і сучасне Юзефіна / І. Скаковець // Полісся-інформ. – 2011. – № 19 (20 трав.). – C. 8.

- Скаковець І. П. Екскурсія в минуле та сучасне Юзефіна : посіб. – Рокитне, 2011. – 10 с.

***

- Глиннівська сільська рада Рокитнівський район Рівненська область [Електронний ресурс] / Рокитнівська районна рада. – Електрон. дані. – 2013. — Режим доступу: http://rada.info/rada/04387390/. – Назва з екрана.

- Глинне, Рокитнівський район, Рівненська область [Електронний ресурс] /

Історична Волинь. Електрон. дані. . – 2014. – Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=

article&id=4726:2014-06-15-13-02-27&catid=58:2013-12-24-09-57-13&Itemid=17 .– Назва з екрана.

Підготувала: Н. М. Лесковець

Натисніть на значок для того щоб дізнатися більше інформації