Народився 1913 року в селі Переходичі Рокитнівського району Рівненської області.

     В 1943 році Федір Степанович добровільно пішов у партизанський загін ім. Давидова з'єднання Боженка. Загін базувався на Ковальських хуторах, між селами Грабунь і Березово. В загоні був свій радіозв'язок з Москвою, з'єднання мало аеродром.

     Одного разу групу партизанів послали на операцію. Серед них був і Федір Степанович. Партизани зробили засаду на дорозі. Вдалині показалися машини з німецькими солдатами. Коли машини наблизились, партизани відкрили вогонь. Перша машина спалахнула, потім остання. Шлях був перегороджений        палаючими автомобілями.   Всі   машини   з солдатами були знищені. Це була перша бойова операція для Федора Степановича.

     Коли Радянська Армія підійшла до місця базування загону, Федір Степанович призвався в армію і потрапив в запасний полк в місто Бориспіль. Далі відбував службу в місті Біла Церква після чого потрапив на фронт. В Австрії в горах Альпи був поранений 1 травня 1945 року. Був у госпіталі в Будапешті і до кінця війни лікувався в Бухаресті (Румунія).

     Демобілізувався Федір Степанович зимою 1946 року.

Нагороджений медалями:

- «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»,

- «60 років Збройних Сил СРСР», ювілейною медаллю «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

     Помер 27.09.1986 року.

Записано зі слів ветерана в1976 році  Домантович Сергієм Михайловичем.