Волошина Анна Михайлівна

Народилася у смт.Рокитне Рівненської області у 1960 році.

Заміжня, мати двох дітей. Має трьох внуків.

Працює у відділі РАЦС Рокитнівського районного управління юстиції.

Член спілки журналістів України.

Член літературно-мистецького об'єднання "РОКИТА".

З лютого 2018 року член Спілки письменників Рівненщини.

Автор збірок поезій "Осінь", "Я ні про що не жалкую", "Розмова з фото", "Музика вітру", "Моя душа і в сутінках відверта".

"Хай береже Вас Бог" - нова збірка авторки.

З 8 березня 2019 року очолює районне літературно-мистецьке об’єднання «Рокита».

ЗУСТРІЧ

Я зустрівшись із ВАМИ,
Пізнала мову письма.
Це було просто дивно,
Дивно: адже писала я.

Я не знала мови письма.
Та, взявши ручку у руки,
Душа писала сама
Про любов та розлуку.

Про щем у душі,
Що з роками не втратив силу,
Про те, що приходила Ви сама,
Не відаючи, що даєте наснагу та сили.

Я, зустрівши Вас на шляху,
Бога благаю невпинно,
Хай несе благодать ВАМ,
ВАМ та Вашій родині!

Та прошу особисто ВАС,
ВАС, яку довго чекала,
Не залиште мене на дорозі життя,
Якого так залишилось мало!

Роки пливуть, наче річка швидка,
Не зоглядівшись, осінь настане,
Осінь – іще не зима,
То ж прошу, не залиште, мене
У дорозі, де іще не зима!

Зима не прийде на поріг,
Якщо боротись будемо удвох
Ми з холодами.
Де Ви – мій талісман,
Що і дає тепло,
Що і дає життя!!!

ДІТИ
Діти не шлють благодаті,
Та серце щемить та щемить.
Ставши батьками,
Вони будуть знати,
Від чого те серце болить!

У матері було багатство єдине –
Донька красива, та син –
наймиліший її.
Весело було в обійсті,
Поки діти були ще малі.

Та судилася доля для жінки
Згадувати діток у сні.
Вони полетіли в країни далекі,
Забувши про неньку свою.

Пролетіли літа молодії,
Діти стали батьками самі,
І щемить їх серденько невпинно
За матусею рідною, що
Зосталась там – в стороні.
(Із збірки «Осінь»)

МИЛІСТЬ БОЖА
Милість Божа
У тому, щоб дати,
Милість Божа
У тім, щоби давши, - віднять,
Милість Божа
У тому, щоби показати,
Що у тебе є все.
Лиш зумій утримать,
Не згубивши по
Милості Божій
У незнаних світах.

І сьогодні ти
Плачеш один,
Та по милості Божій
Хтось сміється у слід.
Ось прийшла і до тебе
Щаслива хвилина,
Та по милості Божій
Хтось нестерпно
Ридає услід.

То ж як розібратись
У тому,
Де вона –
Милість Божа?
Якщо добре тобі,
Чи по милості Божій
Комусь?

МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ АННИ
До святої Анни
Молитву несу,
І в покорі прошу розуміння.
Ти у мене одна,
Я ім’я твоє ношу,
Що у хрещенні
Дано мені.
І на цьому краю,
Перед ликом
Твоїм,
Я прошу
За здоров’я
Людини,
Що для
Мене Свята
Як і ТИ –
Преподобная
Анна.
Дай здоров’я,
Наснаги
Їй жити,
І писати
Поеми
Й творить,
І радіти життю,
І світанки стрічати щасливі.
Не за себе прошу,
Дай усе, що
Належить мені,
Подаруй у
Святковий цей
День
Усе ЇЙ:
І сили, і радість
Творити,
І здоров’я
Їй дай,
А мені лиш
Залиш розуміння.

До святої Анни
Молитву несу…

МОЯ ДУША І В СУТІНКАХ ВІДВЕРТА

Півстоліття я уже в дорозі,

Світанків вдосталь зустрічала.

Казали інколи мені: «Знайди себе».

Та я себе і не втрачала.

Минулих днів календарі

Я зберігаю у старих конвертах.

Не потребую я чужих світил,

Моя душа і в сутінках відверта.

ПОЕЗІЯ

Це благо є чи покарання,

Чи просто осяйний момент –