Добродєєв Володимир Костянтинович народився 17листопада 1913 року на хуторі Тризна с. Михайлівна Олевського району Житомирської області. Потім батьки побудували хату в с. Сновидовичі Рокитнівського району Рівненської області. Там пройшли дитячі і юнацькі роки. Згодом батьки побудували новий будинок в с. Остках.
У1939 році одружився. У1941 році працював у лісному господарстві. А 12 травня 1941 року військкомат, створивши батальйон із тисячі юнаків, відправили на навчання в м. Бессарабію, що в Молдавії. Там в перерві між бойовим навчанням, прокладали залізничну дорогу. Звідти повернувсь 18 червня і здав зброю в Рокитне в військкоматі. А через 4 дні 22 червня розпочалась війна.
Володимир Констянтинович працював і жив зі своєю сім'єю в урочищі Кобила, працював об’їждчиком. Пізніше Володимир Костянтинович переїхав до Біловіжу, де лісничим був Никитюк і там працював „об’їждчиком". Там і отримав повістку на фронт.
В с. Млинок що в Олевському районі провели навчання і 100 чоловік забрали на фронт. Служив на Першому Українському фронті, яким керував Ватутін. Пройшов від Києва до Білорусії. Перший бій був біля села Каганович. Визволяв міста Коростень, Бердичів, Новоград-Волинський, Ємільчино, що на Житомирщині. Потім села Нетреба, Борове, Карпилівка, де були три дні, потім смт. Рокитне, с. Томашгород, форсували річку Случ. Визволяв міста Сарни, Дубровицю, Висоцьк.
В 1944 році в с. Перебежов стояли 6 місяців, і в одному з боїв був поранений. Лежав в госпіталі в місті Сарни. З госпіталю був направлений комісією додому з історією хвороби.
Так на фронт більше не повернувся.
Нагороджений:
- Орденом «Великої Вітчизняної війни II ступеня»
- Медалями „Захисник України"
- «Медаллю Жукова"
- ювілейними медалями.