Кожна людина зазвичай намагається бути оригінальною. Намагається жити так, щоб і праця давала їй задоволення, і дозвілля було змістовним, а захоплення – цікавим. Вишивати і співати Ніна Ільченко любить більше за все. Цю любов до рукоділля Ніні Іванівні привили ще у дитинстві. Вишивкою вона захопилася ще у юні роки, вміння серцем відчувати навколишню красу і відтворювати її на полотні дівчинка змалечку перейняла у своєї матері та бабусі. Саме мама і бабуся навчили її тримати в руках голку, робити перші стібки. Найпершими роботами були прості серветки, невеличкі рушники, а згодом – наволочки на подушки, картини, з часом техніка вдосконалювалась, вишивки ставали дедалі складнішими, поєднання кольорів – вишуканішим..
З того часу Ніна вишиває і вишиває… Кожної вільної хвилини не може сидіти без голки в руках. Всі її роботи вражають і захоплюють. Вони виконані з любов’ю, натхненням, випромінюють красу і неповторність, відчуття затишку і тепло рук, щедрість, доброту і людяність майстрині. Вишиті букети квітів, пейзажі, натюрморти перехоплюють подих. Найбільше майстриня любить вишивати природу, особливо зимові і осінні краєвиди. Та й і не дивно, бо це її улюблені пори року. А може ще й через те, що вона народилася взимку.
Ніна Іванівна Ільченко народилася на Київщині в с. Строкове Переяслав-Хмельницького району в сім’ї колгоспників. Навчалася у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі. Після закінчення училища була направлена на роботу у Рокитнівський край. Трудову діяльність розпочала у Блажівській школі, потім працювала у Рокитнівській школі №1, далі були – завідуюча сектором обліку і фінансів Рокитнівського райкому комсомолу, інспектором кадрів Рокитнівської філії Київського заводу «Кристал», головним спеціалістом архівного відділу РДА і на заслужений відпочинок пішла з посади начальника відділу організаційно-кадрової роботи апарату РДА.
З тих пір як Ніна Іванівна на пенсії, вона весь вільний час проводить за вишивкою. Роботи вишивальниці прикрашають стіни її домівки, створюють затишок і тепло… Багато своїх витворів вона подарувала своїм друзям і добрим знайомим. Роботи неодноразово виставлялися на різноманітних районних та обласних виставках декоративно-ужиткового мистецтва. І кожен раз її витвори вражають глядачів своєю витонченістю, кольоровою палітрою і чудовим смаком кольорів.