КОЗЛОВА АЛЬОНА ВІКТОРІВНА
Народилась 12 червня 1995 року в с. Рокитне. Альона гарна дівчина, хороша людина, чудова поетеса. В своїх віршах юна дівчина оспівує чудовий Поліський край, життєві історії та багато інших тем.
ЛІТЕЧКО
Ось і літечко тепленьке,
Сонечко встає гарненьке.
Все горить і сяє,
А пан – Вітер помагає.
Подуває вітерець –
Від спекоти захищає.
Коли сонечко побачить,
Враз він працю починає.
Всі дерева до землі нахиляти,
Щоби вишеньки – черешеньки
Дітвора могла дістати,
І смачненько ласувати.
Дякуємо сонечку
За красиву променьку.
За тепло і ласку,
І за усмішку прекрасну.
ЗБЕРЕЖИ МИНУЛЕ ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО
Збережи минуле заради майбутнього,
Заради нашого життя незабутнього.
А наше життя – це все,
І нам природа дещо несе.
Щоб майбутнє нашого народу
Не залежало від не бережливого роду.
Щоб ліси були веселі,
І дітвора була на каруселі.
Щоб в лісах життя панувало,
І щоб з лісу співом лунало.
Щоб світ був як наймиліший,
І веселий, і добріший.
Від покоління нашого залежить,
Як світ в майбутньому беде жить.
Від наших дочок і синів,
Від наших перших днів.
Про минуле народу забувати –
Це все одно, що Батьківщину не шанувати.
Тому, давайте пам’ятати,
І нашу землю оберігати.
ОБЕРІГ
Хліб пахучий лежить на столі,
Його бабуся спекла моїй сім’ї.
Такий ніжненький і смачненький
Цей окраєчок маленький.
Ним потрібно дорожити,
І з хлібцем також дружити.
Щоб окраєчок завжди
Був у мене будь-коли.
Моя бабуся трудівниця,
Я для неї – помічниця.
В’яже, шиє, вишиває,
Вона свою роботу добре знає.
І знову на столі оберіг лежить,
І знову до нього моя сім’я біжить.
А бабуся моя наймиліша,
Найдорожча мені й найрідніша.
Всьому мене вона навчає,
І у мою відкриту душу заглядає.
Щоб з мене виросла трудівниця,
Бо з мене вже хороша помічниця.
