с. Познань
Рокитнівський район, Рівненська область
Село Познаньвідноситься до Глиннівської сільської ради. Воно знаходиться за 30 км на північ від районного центру Рокитне, за 30 км від Глиннівської сільської ради. Історична дата утворення – 1906 рік.
Про походження назви села існує така легенда. Пішов Іван до лісу, щоб заготовити дров. Хоч роботи було багато, та все ж зупинився, захопився мелодією лісу, так гарно в лісі і радісно на серці. Та раптом мелодію лісу порушило ґелґотання татар. Кинувся Іван тікати, та страшні руки людоловів уже знялися над ним. Нічого не зміг вдіяти бідолаха. І з великою досадою, тяжкого розпачу зарубав свою сокиру в березу. Для чого вона йому вже? Не день, не два гнали нещасних бранців на чужину. Тяжко доводилося Іванові. Багато поліщуків не витримали такої наруги. На ринку Івана купив багатий татарин. Сподобався чужинцеві молодий запал. Силу-силенну роботи виконував хлопець у господаря, а ввечері отримував кусень хліба з водою. Так минуло 25 років. Постарів, змінився наш Іван. Рабська праця надломила його. Але не згорів у його серці той єдиний живий вогник надії – повернутися на Батьківщину. Бачить господар, що Іван не має тої сили, яка була раніше, і вирішив дати йому легшу роботу – доглядати коней. Ця робота припала до душі Івану. Він добре ставився до своїх обов’язків, а одному коневі давав більше корму, завжди пестив його, розмовляв з ним, немов із другом. Прив’язався і кінь до Івана, та так прив’язався, що не відходив від нього ні на мить. Бачить поліщук, що пора здійснити свій задум – повернутися додому. І скоро така нагода випала. Темної ночі сідлає Іван свого вірного коня і помчав додому. Довго їхав він, вже й лік дням втратив, стомився. Та ще й як на гріх збився з дороги. Зневірився у тому, що його мрія не здійсниться і поїхав просто навмання. Довго блукав утікач і, вибившисьіз сил, вирішив відпочити. Та й не зчувся, як заснув. А коли прокинувся, то очам своїм не повірив. Перед ним шелестіла листочками береза, а в ній . .. стирчала сокира. Та сокира, яку він залишив у дереві, коли татари його погнали у неволю. Заплакав Іван із великої радості – він пізнав рідні місця. З того часу те місце, яке пізнав Іван, люди почали називати Познань.
Про походження назви села існує ще така версія. Стогнала земля від тих злодіянь, які творили чужинці. Єдиним захистом були болота і важкодоступні острівці серед них. До них могли дістатися тільки місцеві жителі, які добре знали навколишні місця. А щоб добратися до цих поселень без перешкод, робили позначки на деревах відомі тільки їм. Так виникло село Познань. Існує ще й така версія. Ці землі належали полякам, уродженцям польського міста Познань.
Населення становить 1375 осіб. Останнім часом село Познань разом із сусіднім селом Глинне, що складають Глиннівську сільську Раду, займають перше місце в Європі по народжуваності. Середньостатистична сім'я в Познані складається із 5-6 дітей. У селі є школа із сучасним дизайном. Крім школи є фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, бібліотека і цілий ряд магазинів.
***
- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини : наук.-пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. – Рокитне, 2005. – С. 53.
- Познань(Рокитнівський район)[Електронний ресурс]/Вікіпедія Вільн аенциклопедія.–Електрон.дані.–2013.–Режим доступу:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%
BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%28%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%29. – Назва з екрана.
- Познань, Рокитнівський район, Рівненська область [Електронний ресурс] / Історична Волинь. Електрон. дані. . – 2014. – Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=4906:2014-08-15-08-58-22&catid=
58:2013-12-24-09-57-13&Itemid=17 .– Назва з екрана.
Підготувала: М. П. Дробуш
Натисніть на значок для того щоб дізнатися більше інформації