Вознюк Лук’ян Андрійович народився 27 вересня 1928року у с. Остки Рокитнівського району Рівненської області.
Йому було 15 років коли одного разу пішов у ліс за кілочками до ярма для волів і зустрівся з партизанами, які попросили перевести їх, так залишився в партизанському загоні. Батьки, як потім згадували, довго шукали, вирішили, що загинув. Партизанський загін з'єднання Іванова, в якому воював Вознюк Л.А., захищав Волинь, Білорусію, Рівненську область. В 1944 році повернувся до сім'ї, батько вже помер. В 1945році працював в охороні воєнкомату.
Після війни працював на цегельному заводі. В 1948 році був призваний у ряди Радянської Армії. Служив в Харківській, Херсонській, Калінінській областях, Архангельську, Башкирії, Татарії.
В 1951 році закінчив службу.
В 1952 році одружився. Працював кіномеханіком у селах Сновидовичі, Обсичі, Будки-Кам'янські, Мушня, Кам'яне. Підводами возили плівки.
З 1959 року працював в клубі в с. Остки кіномеханіком до пенсії.
Нагороджений:
- Орденом Великої Вітчизняної війни II ступеня
Медалями:
- „ Медаль Жукова"
- „ За бойові заслуги"
- „ За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 1941 -1945 рр."
- „25 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941 -1945 рр. "
- „30 років перемоги в Великій Вітчизняній війні1941 -1945 рр ."
- „40 років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941 -1945 рр. "
- „50 років перемоги в Великій Вітчизняній війні1941 -1945 рр. "
- „50 років визволення України"
- „60 років визволення України"
- „50 років Збройних сил СРСР"
- „60 років Збройних сил СРСР"
- „7 0років Збройних сил СРСР"
- „ Захисник Вітчизни».